У 1980 році Ірак вторгнувся на територію Ісламської Республіки Іран. Почалася ірано-іракська війна – останній масштабний конфлікт часів Холодної війни. Головною метою іракського вторгнення було захоплення іранської провінції Хузестан (інша назва – Арабістан), з великою часткою арабського населення. Саме тут, на південному театрі війни і був запланований основний удар іракських збройних сил.
Хорремшехр – це велике місто на півдні Ірану у провінції Хузестан. За переписом населення в 1976 році в Хорремшехрі проживало 146,706 осіб. До 1980-го року місто стрімко розвивалось та мало велику частку забезпеченого населення.
Іран в 1980 ще повністю не відновився після Ісламської Революції, а іранська армія ще перебувала в стані реформування. Повномасштабне іракське вторгнення застало зненацька іранське керівництво. Тому на перших етапах війни на прикордонних територіях перебувала лише невелика частина іранських військ.
Місто було атаковане в перший же день ірано-іракської війни. Захоплення Хорремшехра було необхідне для військ Іраку, щоб наблизитись до однієї з основних цілей в Хузестані – міста Абадан. Штурм Хорремшехра став першою великою битвою війни, яка показала рішучість іранців боротися з загарбниками.
Перші зіткнення

Місто захищали близько 3 тис. бійців. Серед захисників знаходились близько 700 бійців Такаварану, батальйон іранської армії, частини 92-ї бронетанкової дивізії, а також частини Корпусу Вартових Ісламської Революції (КВІР), місцевих добровольців і жандармів.
Такаваран – спецпідрозділи військово-морських сил Ірану. Підрозділ входить до корпусу морської піхоти Іранської Ісламської Республіки.

Вже 22 вересня, у перший день вторгнення, Хорремшехр зазнав авіанальотів. До вечора, коли удари з повітря припинилися, на місто спрямували свій вогонь 150 іракських артилерійських батарей. Через потужний обстріл в місті виникли проблеми з водопостачанням, припинилось електропостачання. Мирне місцеве населення стало стрімко залишати обложене місто.
До ночі весь Хорремшехр був охоплений полум’ям і димом. У ніч на 23-е вересня 500 іракських танків почали оточення міста з трьох сторін.
Деяким форпостам в передмісті за допомогою безвідкатних гармат вдалося протриматися досить довго, щоб захисники встигли зміцнити основну оборону міста. Було споруджено дві лінії оборони у передмісті.
У першій лінії оборони була розміщена регулярна піхота, а у другій – рота англійських танків Чіфтен (близько 100 машин) і протитанкові та безвідкатні гармати. Центр міста захищали бійці КВІР. По всій лінії оборони діяли протитанкові групи, озброєні РПГ і коктейлями Молотова.
Перший штурм

Лише 30 вересня іракцям з 3-й механізованої дивізії вдалося відрізати місто від решти провінції і оточити його з трьох сторін. У той же день почалися бої вже за саме місто. На світанку 30 вересня загін з 60 іракських командос висадився в порту, проте атака була відбита.
Основний наступ на місто проводився силами все тієї ж 3-ї механізованої дивізії Іраку. Після запеклих боїв іракці змогли заволодіти насипом першої лінії оборони.

Після того як в передмісті, біля насипу другої лінії, іракці зіткнулися з іранськими танками Чіфтен, наступ призупинився. Через загальне сум’яття деякі іракські підрозділи навіть вели бій один з одним.
Після запеклих боїв з іранською піхотою і протитанковими загонами, іракцям все ж вдалося зайняти дві ключових точки міста (бійню і залізничний вокзал). Однак до кінця дня вони були відкинуті у ході декількох іранських контратак.
Іракці зазнали таких тяжких втрат, що наступні спроби штурму відбулися тільки 11 жовтня. До міста були перекинуті бійці 8-го батальйону 33-й бригади спецназу Іраку. Вони повинні були очолити новий штурм, за підтримки бронетехніки. Весь цей час місто постійно обстрілювала іракська артилерія.
Другий штурм

14 жовтня іракці знову почали загальновійськову операцію з метою захоплення передмістя Хорремшехра. Широко застосовуючи нічні атаки та коригувальний вогонь, їм вдалося просунутися ближче до міста. Іракцям вдалося відтіснити Чіфтени 92-й іранської танкової дивізії та бійців КВІР. Наступ було сильно сповільнено постійним снайперськими обстрілами. Снайперський вогонь успішно вівся іранськими спецпризначенцями навіть у нічний час.
16 жовтня місто знову було масовано обстріляне артилерією, а також системами залпового вогню «Катюша» і БМ-21 «Град».
В результаті запеклих міських боїв іракським коммандос і мотострілкам вдалося зайняти порт міста. Бронетанкові частини за підтримки піхоти зайняли казарми Деж в районі Телекані.
Бої за центр

Бої йшли за кожну вулицю, будинок і навіть за окремі поверхи. Напередодні 21 жовтня іракські сили вийшли до центру міста, маючи намір захопити будівлю Уряду і міст через річку, що відкривав дорогу на Абадан. Їх планувалося захопити 5 батальйонами піхоти і спецназу за дві доби.
Операція із захоплення центру почалася опівдні 24 вересня. Міст був захоплений до вечора, вже через кілька годин бою. Ввечері було зайнято також Будинок Уряду, проте він був відразу відбитий іранською контратакою. Вночі іракці стягнули нові сили та остаточно заволоділи урядовою будівлею. Таким чином на взяття ключових позицій знадобилося менше доби.
Решта захисників продовжували бій навколо Головної Мечеті. Однак 25 вересня, відчуваючи безглуздість подальшої боротьби іранці почали евакуацію своїх підрозділів. 25-26 вересня, залишивши заслони з добровольців, іранці під обстрілом переправлялися через річку Карун і поступово залишали місто.

Однак серед руїн залишалися окремі іранські бойові групи які продовжували чинити опір. Ці окремі осередки спротиву було придушено лише напередодні 10 листопада 1980 року. Порожнє і зруйноване місто було повністю зайняте іракськими військами.
Результати бою і вплив на хід війни
В результаті боїв, втрати серед військових були співставними – убитими і пораненими обидві сторони втратили по 7 тис. чоловік. Від обстрілів загинуло від 10 тис. цивільного населення.
Через запеклий опір захисників, на взяття міста було витрачено 34 дні, що сильно сповільнило наступ іракців далі вглиб Хузестану. Завдяки цьому, був вигранний час за який іранська армія встигла підготувати оборону Абадану.
У Хузестан на підмогу до 92-ї бронетанкової, Іран встиг перекинути 16-ту механізовану, а також 21-ю і 77-ю піхотні дивізії. Це сильно змінило початковий баланс сил на головному напрямку наступу ЗС Іраку.
За запеклий опір Хорремшехр часто називають «іранським Сталінградом». В ході Ірано-іракської війни він буде найбільшим містом Ірану, яке повністю було окупуване армією Іраку. Для іранців місто буде мати сакральний характер, що призведе до ще однієї масштабної битви при звільненні Хорремшехру у травні 1982 року.
